ПРОТЕСТА́НТСТВО, а, сер.
1. Те саме, що протестантизм. Дід був католик, і кажуть, що ніби він одібрав спадок од свого сина, Мільтонового батька, і вигнав його з дому за протестантство (Леся Українка, VIII, 1965, 183).
2. розм. Виявлення ким-небудь протесту проти когось, чогось. Кінчав [школу] — кращим учнем, живим, ініціативним, з нахилом до протестантства.., що трохи турбувало моїх учителів (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 160).