ПРОТЕКЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до протекція. Граф Альфонс, що перед тим не зволив і поглянути на них [селян], наблизивсь до них з протекційним усміхом (Іван Франко, VI, 1951, 281).
2. Прикм. до протекціонізм 1. В успішному зростанні зовнішньої торгівлі Росії [в другій половині XVII ст.] позитивну роль відіграла протекційна політика російського уряду, яка значною мірою обмежувала привілеї іноземних купців (Історія УРСР, I, 1953, 269).