ПРОСИ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до просилити;
// просилено, безос. присудк. сл. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Співає сніг під саньми, що везуть із міста сувої товарів і в’язки пахучої риби, крізь очі якої просилено цупкий шпагат (Михайло Стельмах, II, 1962, 346).
ПРОСИЛЕНИЙ
Тлумачення слова