ПРОСВИ́СТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просвистати. Іскриться снігами просвистана даль (Леонід Первомайський, II, 1958, 302); Вона [весна] жила в усьому — в повітрі, наскрізь просвистаному вітрами, що мчали з Дніпра і Голосієвого лісу… в очах… в голосах… (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 237).
ПРОСВИСТАНИЙ
Тлумачення слова