ПРОСВІТЛІ́ННЯ, я, сер. Стан за значенням просвітліти. Нараз немов нагле просвітління спалахнуло в його мізку (Іван Франко, III, 1950, 237); Люблю я висоту.. Опинишся вгорі — зразу відчуєш полегшення; все похмуре, дріб’язкове, буденне зникає, і в душі настає святкове просвітління (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 3).
ПРОСВІТЛІННЯ
Тлумачення слова