ПРОСВІ́ТЛЕННЯ, я, сер. Стан за значенням просвітлити, просвітлювати і просвітлитися, просвітлюватися. У хвилини просвітлення Черниш потай узяв її [гранату] під стіною в сусіда і заховав під себе (Олесь Гончар, III, 1959, 161); Дорогі спогади облагороджують серце, вносять у нього просвітлення (Вітчизна, 10, 1964, 215).
ПРОСВІТЛЕННЯ
Тлумачення слова