ПРОСВА́ТАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до просватати, бвмен Скоряк дочки не віддав .. Не хочу, мовляв, щоб і дочка старців плодила.. Та й до того, вже ніби як і просватана Христя (Андрій Головко, II, 1957, 399);
// у знач. ім. просватані, них, мн. Дівчина, яку просватали, і хлопець, за якого вона йде заміж. Далі дівчата, бачачи, що просватані собі сидять і опріч себе нікого не бачать і нічого, що біля них робиться, не чують, захотіли їх зачепити (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 75).
ПРОСВАТАНИЙ
Тлумачення слова