ПРОСТИРЧА́ТИ, чу, чиш, док., розм. Пробути де-небудь якийсь час безцільно, нічим не займаючись. — Та Дмитро ж, чуйте, проходу не давав дівчині. Якось було посперечалися між собою, то він, чуйте, до самого сходу сонця простирчав під її вікном (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 163).
ПРОСТИРЧАТИ
Тлумачення слова