ПРО́СТИНЯ́, простині, жін. Те саме, що простирало. Зосталася сама мати і почала перестилати маленьку постілоньку: перебила подушку, заслала простинею, покрила коцем (Панас Мирний, I, 1954, 323); Укрита простинею, горілиць лежить в постелі Людмила (Андрій Головко, I, 1957, 474).
ПРОСТИНЯ
Тлумачення слова