ПРОСТИЛАТИ

ПРОСТИЛАТИ, аю, аєш і ПРОСТЕЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРОСТЕЛИТИ, стелю, стелиш і рідко ПРОСЛАТИ, стелю, стелеш, док., перех. Стелити вздовж або по всій поверхні чого-небудь. Максим і Галина кланяються батькові і матері по тричі в ноги. Перед цим Яциха.. бере рушник і простила долі (Марко Кропивницький, II, 1958, 103); Катеринщики простилали долі потріпане ряденце, і… хлопчак стрибав на ньому через власну голову (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 5); Баба Оришка виносила ряденце, простеляла під грушею (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 202); Йон нарвав на обніжку трави і простелив долі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 244); [Лідія Семенівна:] Доріжку від порога до ліжка хай простелять (Захар Мороз, П’єси, 1959, 76); Юрась прослав на траві шматок газети і сів (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 97);  * Образно. Я бачив, як сходив місяць, як море простелило йому під ноги золотий килим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301); Орися знову їздила в Ірпінь, стомилася й над озером заснула, де по траві верба прослала тінь (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 155).