ПРОСТУ́ПОК, пку, чол. Вчинок, що порушує які-небудь норми, правила поведінки, загальноприйнятий порядок; провина. Всі стали віщувати йому лиху долю за його злобні проступки, а найпаче же за те, що підстрелив паламаревого бузька (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 124); За невиконання статутних обов язків та інші проступки член або кандидат у члени партії притягається до відповідальності і на нього можуть бути накладені стягнення (Статут КПРС, 1971, 9).
ПРОСТУПОК
Тлумачення слова