ПРОСТУ́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ПРОСТУДИ́ТИ, студжу, студиш, док., перех.
1. Спричиняти простудою яку-небудь хворобу; застуджувати. Подоріж [подорож] мене втомить, а ще може й простудить, та й в самому Каїрі буде трудно врядитись так, як тепер тут (Леся Українка, V, 1956, 389); Дівчина в дорозі зіпріла, потім промокла під дрібним, але густим дощем, простудила ноги (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 163).
2. рідко. Робити холодним, студеним. Пасуть [хлопці] і купаються, поки осінь не простудить річку (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 51).