ПРОСТУДІЙОВАНИЙ

ПРОСТУДІЙО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до простудіювати;
//  простудійовано, безос. присудк. сл. У першому томі реставровано.. тексти 25 пісень і простудійовано їх науково (Іван Франко, I, 1955, 42).