ПРОСТРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОСТРОМИ́ТИСЯ, стромлюся, стромишся; мн. простромляться; док., рідко.
1. розм. Просовуватися куди-небудь. Відчинилися двері, і, перегнувшись, простромилася половина Ахмет-бая, Саїдового постійного кур’єра-швейцара (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 216).
2. тільки недок. Пас. до простромлювати 1.