ПРОСТРІЛЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., ПРОСТРЕЛИТИ і рідко ПРОСТРІЛИТИ, лю, лиш, док., перех.
1. Стріляючи, пробивати наскрізь. Есесівець прострелив Старикову бік (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 109); Можна прострелити мозок, що думку народить, думки ж не вбить! (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 34); Прострілив би я вас з лука, Та з лука не палко; Положив би вічно спати — Та все чогось жалко! (Степан Руданський, Тв., 1956, 55); Не минуло й десяти хвилин, як було визначено: .. чия куштрата голова висувалась з вікна саме в той час, коли таємничий камінець прострілив запилені шибки вікон інститутської лабораторії (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 9).
2. тільки недок. Тримати під обстрілом який-небудь простір, ділянку і т. ін.; обстрілювати. Готель становив собою вигідну позицію. З неї противник мав змогу прострілювати не лише дві вулиці, до яких підійшли стрілецькі роти, а тримав під вогнем і весь квартал (Олесь Гончар, III, 1959, 248); — Ворог так густо прострілює підходи до лінії своєї оборони, — сказав майор, — що розвідників з цього боку аж ніяк не чекає (Іван Багмут, Опов., 1959, 56).
ПРОСТРІЛЮВАТИ 2, юю, юєш, недок., ПРОСТРІЛЯТИ, яю, яєш, док.
1. перех. Перевіряти нову вогнепальну зброю в стрільбі, пострілами. Простріляти рушницю.
2. тільки док., неперех. Стріляти якийсь час. Цілий день простріляв у тирі.