ПРОСТОПА́ДНИЙ, а, е, заст. Вертикальний. Несучися в безоднях і вниз опадаючи, тільця.. Від простопадної лінії осторонь трохи відходять, Так непомітно, що ледве те можна й відхиленням звати (Микола Зеров, Вибр., 1966, 164); У силі владній Воздвиг звитяжний каменяр Між твердю моря й твердю хмар Стовпи проміння простопадні (Микола Бажан, Роки, 1957, 289).
ПРОСТОПАДНИЙ
Тлумачення слова