ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, я, сер., збірн., дорев. Те саме, що простолюд. По селах та містечках простолюддя з уподобанням гляділо на вертеп та слухало жартів вертепної драми (Іван Франко, XVI, 1955, 219); Ще з дитинства він [В. Стефаник] душею тягнувся до простолюддя, до наймитів, до покривджених (Знання та праця, 5, 1971, 18).
ПРОСТОЛЮДДЯ
Тлумачення слова