ПРОСТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже простий. — Простісінька річ по-простому й написана (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 461); — Та простісінька, бач! Не вашого, панського роду, а проста собі стара баба (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 196); Розмова з Чіпаріу якось заспокоїла Сахно. Приємно було відчути, що близько є звичайна, простісінька собі, без усяких таємниць, людина (Юрій Смолич, I, 1958, 85).
ПРОСТІСІНЬКИЙ
Тлумачення слова