ПРОСТІ́Й, тою, чол. Непередбачена затримка, вимушена перерва в роботі. — Чіпляй троса, — закричав тракторист, — п’ятий рік без простоїв роблю, а ви мене через якийсь пень, як коня, отут прив’язали! (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 305); Чим вища продуктивність автомата, тим дорожча кожна хвилина його простою (Наука і життя, 8, 1963, 17).
ПРОСТІЙ
Тлумачення слова