ПРОСТЕ́ЖУВАТИСЯ, ується, недок.
1. Бути помітним, виявлятися. У багатьох поезіях, де простежується зв’язок з літературними пам’ятками давнини, поет [І. Я. Франко] з великим художнім тактом зберігає колорит образів, обстановки (Радянське літературознавство, 6, 1966, 58).
2. Пас. до простежувати 3.