ПРОСТЕРЕГТИ́, ежу, ежеш, док., перех.
1. Стерегти якийсь час. Весь той час — двадцять і два роки — що простеріг чужі вівці, не знав Кифір чуття власності (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 34).
2. розм. Стережучи кого-, що-небудь, упустити, не додивитися.