ПРОСТЕ́НЬКО. Присл. до простенький. Тоньова кімнатка була убрана зовсім простенько (Іван Франко, III, 1950, 341); Це був чоловік уже літній і зовсім непоказний з себе: невеличкого зросту, мішкуватий, одягнутий надто простенько (Яків Баш, Надія, 1960, 39).
ПРОСТЕНЬКО
Тлумачення слова