ПРОСМІ́ШНИК, а, чол., діал. Насмішник. — Аби ще капелинка олії, то був би я.. кум королю. Василина, хоч і знає, що воно й до чого, але посміхається своєму просмішнику, іде до мисника, приносить пляшечку (Михайло Стельмах, I, 1962, 379).
ПРОСМІШНИК
Тлумачення слова