ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, жін., діал. Жіночий рід до просмішник. Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна… (Михайло Стельмах, I, 1962, 546).
ПРОСМІШНИЦЯ
Тлумачення слова