ПРОСМЕРДІ́ТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Просочитися, наповнитися, пропахнути неприємним запахом. — Та біля тебе ж стояти не можна! — обурився Максим. — Вже наскрізь просмердівся горілкою (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 34); — Курите там день і ніч. Ти ж уже просмердівся тютюновим димом (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 51).
ПРОСМЕРДІТИСЯ
Тлумачення слова