ПРОСМЕРДІ́ЛИЙ, а, е, розм. Який просмердівся. Викублювалися [вовчата] в просмерділому ще з літа лігві (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 10); Їздові поганяли чимдуж і, випереджаючи один одного, з розгону влітали в пристанційне містечко, як у вогняну просіку, в задимлені, просмерділі хащі (Олесь Гончар, III, 1959, 377).
ПРОСМЕРДІЛИЙ
Тлумачення слова