ПРОСКИГЛИТИ

ПРОСКИ́ГЛИТИ, лю, лиш, док.

1. перех. і неперех. Док. до скиглити. Проскиглила сурма (Микола Бажан, Вибр., 1940, 168).

2. неперех. Скиглити якийсь час. Собаки проскиглили всю ніч.