ПРОСЮРЧАТИ

ПРОСЮРЧА́ТИ, чу, чиш, док.

1. Док. до сюрчати. Від спеки замовкли пернаті співаки. Тільки в траві ліниво просюрчить коник (Вечірній Київ, 23.V 1957, 4).

2. Сюрчати якийсь час.