ПРОСІ́В, у, чол.
1. Дія за значенням просіяти, просівати.
2. Пропущене під час сівби місце; огріх. Пшениця яра стоїть густа, міцна.. Ні просіву, ні галявиночки (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 322).