ПРОСІ́Л, солу, чол.
1. Дія за значенням просолити, просолювати і стан за знач. просолитися, просолюватися. Просіл риби.
2. розм. Солона риба; страва з солоної риби. — Може, він, або другий хто, їхатиме у місто, — попросю [попрошу] просолу купити… (Панас Мирний, III, 1954, 24); Коли не забредеш к Мірошнику бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало..; У п’ятницю — просіл, з олією блинці [млинці] (Євген Гребінка, I, 1957, 69).
3. спец. Якість посолу; ступінь солоності.