ПРО́ШИВКА, и, жін., діал. Вишитий комір. Бувало в неділю як одягне [Лукин] білу з широкою прошивкою сорочку,.. то всі дівчата на нього ззираються (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 190).
ПРОШИ́ВКА, и, жін., рідко.
1. Те саме, що прошивання. Оригінальності надає [меблевим] виробам.. декоративна прошивка сидіння та спинки (Вечірній Київ, 27.IV 1966, 2).
2. техн. Спосіб обробки металів, що полягає у вдавлюванні в заготовку інструмента у вигляді зрізаного конуса, іноді циліндра, для утворення отворів чи заглиблень.
3. спец. Інструмент, яким роблять отвори у заготовках.