ПРОШИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прошити 1—4. В нього також «скиртування» іде: Папки прошиті складає в копиці! (Степан Олійник, Вибр., 1957, 299); Дехто, падаючи на землю, вже не підводився, прошитий ворожою кулею (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 317); * Образно. Осінь сіра, вся прошита Наскрізь нитями дощів (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 369).
ПРОШИТИЙ
Тлумачення слова