ПРОШНУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прошнурувати. Причепливо сам у себе приймав [Яким Іванович] продукти, вписував до спеціально прошнурованої книги (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 23);
// прошнуровано, безос. присудк. сл. Сценарій уже затверджено і, як ведеться, вже «пронумеровано, прошнуровано і скріплено сургучною печаткою» (Олександр Довженко, III, 1960, 167).
ПРОШНУРОВАНИЙ
Тлумачення слова