ПРОШМИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Швидко проходити, проїжджати і т. ін. куди-небудь, повз кого-, що-небудь; прослизати. Найчастіше Марта прошмигує там, де стоїть наймолодший із нас, стрункий, підтягнутий, як стеблина, ординарець командира (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 4); Зрідка сигналили й прошмигували мимо машини (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 174).
ПРОШМИГУВАТИ
Тлумачення слова