ПРОШАРОВАНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прошарувати1;
// прошаровано, безос. присудк. сл. В полі над дорогою складено [гній] в бурти, прикидано і прошаровано землею, як вчить Мусій Завірюха, щоб гній не вивітрювався (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 224).
ПРОШАРОВАНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прошарувати 2. Просо й кукурудза вже були прошаровані (Василь Минко, Вибр., 1952, 93);
// прошаровано, безос. присудк. сл. Трактористи проводять шарування цукрових буряків. Прошаровано їх понад 483 тисячі гектарів (Радянська Україна, 14.V 1959, 1).