ПРОРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прорубати. Вікно було прорубане високо вгорі, трохи не під самою стелею, і виходило на ґанок (Іван Франко, I, 1955, 273); Купання в крижаній воді поширено нині.. Щодня можна бачити, як десятки «моржів» плавають в ополонках, прорубаних в дніпровській кризі (Радянська Україна, 6.II 1964, 3);
// прорубано, безос. присудк. сл. Прорубано масиви скель, і рівна дорога лягла (Юрій Яновський, IV, 1959, 116).
ПРОРУБАНИЙ
Тлумачення слова