ПРОРОСТАТИ, ає, недок., ПРОРОСТИ, те, док.
1. неперех. Пускати паростки (про насіння, бруньки і т. ін.). Насіння кизилу поступово проростає і звичайно сходить на другий рік (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 49); Приклякле до землі колосся проростало (Яків Качура, II, 1958, 431); Саджанці викопують з прищепленими вічками, які прижились, але ще не проросли (Колгоспник України, 4, 1959, 42); — Люди посадили зернятко тополі, воно проросло (Олесь Донченко, V, 1957, 498).
2. неперех. Давати сходи (про рослинність). Там, де проростає гіркий полин, Гречки поплинуть молоком медовим (Максим Рильський, II, 1960, 217); Нехворощ — його далекий дитячий праліс, — буйно проростала на погрібнику. З неї мати в’язала віники (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 16); До оранки проросло бур’янів тим більше, чим пізніше орали (Колгоспник України, 2, 1957, 17); * Образно. Біля воза й по долині проростав туман (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 74);
// Рости, пробиваючись крізь що-небудь, через щось, між чимсь. Проростає крізь сніги трава (Максим Рильський, II, 1960, 205); Ви бачили, як рута проростає Через гудрон або залізну брилу? Пагінчик! А якенну має силу! (Платон Воронько, Коли я.., 1963, 93); [Монтаньяр:] От перше — голова з плечей впаде і в Кошику опиниться низенько, а кров із жил напоїть ту травицю, що проросла між дощок ешафоту (Леся Українка, II, 1961, 168).
3. неперех. Покриватися рослинністю (про якусь територію, місцевість); заростати. Річечок було в Медвині три. Кожна з них мала свій колір води, по-різному пахло навколо них зілля, але однаково проростали їхні береги.. червонолозом, вільхою, вербою і високими яворами (Михайло Стельмах, I, 1962, 224); От мурована церква з високою дзвіницею, давня вже; мур аж зазеленів; мощений цвинтар проріс травою (Марко Вовчок, I, 1955, 95);
// Ставати місцем, основою для росту, появи чого-небудь. Могилки селянські через якийсь рік-два проростали чорною або червоною вишнею чи кучерявою грушею (Михайло Стельмах, I, 1962, 198); Бурелом підносить віти голі і пророста молодняком (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 279); * Образно. З висловом не поспішай — зажди, Щоб вільно думка словом проростала (Євген Плужник, Вибр., 1966, 247).
4. перех. Даючи ріст, проникати крізь тканину, охоплювати все нові ділянки організму (про пухлини). Пухлина проросла м’язи, завдяки чому окремі атрофовані м’язові волокна зустрічались серед пухлинної тканини (Медичний журнал, XIX, 1, 1949, 18).