ПРОРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прорости. Вітри і сніг схрестились в чорнім полі, Земля у ранах кволиться навкруг. У пирієм пророслих скибах, на роздоллі. Мов сирота, самотній ржавий плуг (Михайло Стельмах, V, 1963, 46);
// у знач. прикм. В погребі пахло діжкою з-під квашених огірків, пророслою картоплею, буряками та капустою (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 309); Пророслий культурний пагінець прищипують, щоб зразу утворити добре розгалужену крону (Озеленення колгоспного села, 1955, 242).
ПРОРОСЛИЙ
Тлумачення слова