ПРОРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проростити. Гнізда, де зійшло по одній рослині або зовсім нема сходів, ми підсіваємо вологим, трохи пророщеним насінням (Радянська Україна, 22.I 1961, 4);
// у знач. прикм. З метою поповнення раціонів вітамінами рекомендується добавляти до кормів пророщене зерно (Свинарство, 1956, 147).
ПРОРОЩЕНИЙ
Тлумачення слова