ПРОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проронити. Крізь сумовите висвистування вітру лунало прискорене шкорбання сотень чобіт по горбастому льоду і лише вряди-годи — випадково проронене слово (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 168).
ПРОРОНЕНИЙ
Тлумачення слова