ПРОРОКОТА́ТИ, очу, очеш і ПРОРОКОТІ́ТИ, очу, отиш, док.
1. Док. до рокотати, рокотіти. Не встигли вони [махновці] як слід наїстись, пересідлати і нагодувати коней, як раптом над селом пророкотав незвичайний грім (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 92); — Хазяїн — сам не гам і другому не дам, — солодко пророкотав отець Софроній (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 71).
2. Рокотати (рокотіти) якийсь час.