ПРОРІ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прорізувати. Йшов дужий, ані на хвилину не спинюваний гул, прорізуваний верескливими покликами сирен та сигнальними посвистами паровозів (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 228); Голубий імлистий туман стояв над цехами, туман, прорізуваний гострими свічками домен (Павло Загребельний, Спека, 1961, 229).
ПРОРІЗУВАНИЙ
Тлумачення слова