ПРОРІ́ШКА, и, жін.
1. Зменш. до проріха. Пазуха трохи розійшлася, і крізь ту невеличку прорішку біліло тіло (Панас Мирний, III, 1954, 281); Заєць уже збігав до підборщика хутра, той йому вже на всі прорішки попідбирав.. шматочки (Остап Вишня, II, 1956, 129).
2. діал. Вид шапки. Шапки були прорішки, а тепер усе кучми (Словник Грінченка).