ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до прорідити;
// у знач. прикм. Вимірювання швидкості вітру показують, що проріджені лісосмуги підвищують вітрозахисну ефективність майже на 10 процентів (Колгоспник України, 12, 1961, 38).
2. у знач. прикм. Який став менш густим, щільним; поріділий. З-за проріджених дерев замерехтіли жовті цятки світла (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 309).