ПРОРЕШЕТИ́ТИ, ечу, етиш, перех., розм. Док. до решетити 1. Мені тоді здавалось, що от-от з хвилини на хвилину зайде опецькуватий фашист із автоматом, виштовхне мене на подвір’я і прорешетить голову (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 174); [Кряж:] Я з Котовським за нашу владу бився, колгосп організовував, мене куркульські обрізи шість разів прорешетили (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 219).
ПРОРЕШЕТИТИ
Тлумачення слова