ПРОПО́ЛЕНИЙ, ПРОПО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прополоти. Сад за огорожею вражав чистотою незвичайною. Все тут було скопане, прополене, висмикане, полите, підв’язане (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 22); Великий квадрат займали столові бурячки. Своєчасно не прополені, вони не мали змоги розростися і захиріли ниточками, ледве відрісши від землі (Ірина Вільде, III, 1968, 295); Буряки чисті, старанно прополоті (Остап Вишня, I, 1956, 365).
ПРОПОЛЕНИЙ
Тлумачення слова