ПРОПІТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пропітніти;
// у знач. прикм. Увечері будівники напнули біля потоку намети і, поскидавши свої пропітнілі сорочки, на яких білими розводами повиступала сіль, — заходилися вмиватись (Олесь Гончар, I, 1954, 540).
ПРОПІТНІЛИЙ
Тлумачення слова