ПРОНОС

ПРОНО́С, у, чол. Те саме, що понос 1. Лікар спитав.. санітара.., чи не було у кадета Біглера блювоти і проносу (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 418); У малят під час кору буває пронос, що ще більше знеслаблює організм, створює сприятливі умови для виникнення ускладнень (Хлібороб України, 8, 1963, 39); У бджолосімей, що хворіли на пронос або винесли напад мишей чи цвілі, потрібно замінити рамки (Бджільництво, 1956, 36).