ПРОНАЙМИТУВА́ТИ, ую, уєш, док. Наймитувати якийсь час. Пронаймитувавши півжиття по маєтках румунських землевласників, він ще й досі не цілком звикся із своїм становищем (Олесь Гончар, III, 1959, 384); Кушнір у його батька своє дитинство пронаймитував (Михайло Стельмах, II, 1962, 11).
ПРОНАЙМИТУВАТИ
Тлумачення слова