ПРОМИСЛОВИ́К, а, чол.
1. Людина, яка займається промислом (у 1 знач.). З настанням осені мисливці-промисловики вирушають на полювання (Знання та праця, 9, 1969, 17); В останні роки українські біологи допомогли промисловикам розширити видобуток ще одного цінного продукту моря — водоростей (Наука і життя, 10, 1967, 27).
2. Той, хто працює на промислі (у 2 знач.). Бориславські промисловики дали понад план близько 200 тонн нафти і 10000 кубометрів попутного газу (Радянська Україна, 6.I 1967, 1).